Духовність Рокитне

«Успіня Пресвятої Богородиці»

 

Горять  свічки,  хоч  електричні,
Звучать  пісні  людсьќі  й  космічні,
І  так  бентежить  душу  Отче  слово,
І  вечір  тане  трепетно-бузково.
Здається,  сили  неба  і  землі
Злились  в  єдине    у  святій  красі,
Усе  мізерне  відійшло  у  даль  —
Цим  святом  править  неземний  Скрипаль

 

Усі  принишкли,  слухають  Його  —
У  душу  ллється  сяйво  і  тепло,
І  вічність  у  покорі  завмира,
Бо  тут  панує  Велич  Пресвята…
Священна  книга,  кров  і  Боже  тіло  —
Ідем  до  світла  впевнено  і  сміло!

церкв

 

Перша церква у селі Рокитне була збудована тоді коли у нього налічувалось 25 дворів , але вона була зруйнована під час Першої світової війни. Цей час для людей був важким, адже війна принесла багато горя в людські домівки. Але люди не втрачали надії, вони вірили в краще життя, сподівались в допомогу від Бога. Церква була в поганому стані, Служба Божа відправлялась в дерев’яній каплиці, що знаходилась при церкві. Пізніше її відновили, але церква здавалась малою для населення. Вона на той час дуже багато вистраждала з боку правління , на деякий час церкву закрили в ній не дозволялось проводити ніяких Богослужінь. Але Бог все одно не залишав своїх вірних без духовного наставника. Були священики, які приїздили в село і уділяли людям різні духовні Потреби (таємно по хатах уділяли Святі Тайни хрещення і Миропомазання, вінчали молодих, хоронили померших). Але і та церква не довго проіснувала , випадково вона згоріла . Тоді населення села вирішили по будувати нову церкву . В 1896 році почалась добудова церкви, яка тривала майже три роки.   Для добудови церкви були потрібні гроші, яких у селян майже не було. Люди допомагали всім, чим могли. Добудовувати церкву допомагали всі: чоловіки та жінки, залишаючи свою роботу, сходились до спільної праці. В цій справі допомагали сусідні села, тому що церква – святиня всіх християн, незалежно від того, де вона знаходиться. Архітектори які збудували церкву невідомі . Для того, щоб відновити, а потім ще й добудувати церкву потрібно було багато сили й терпіння. Після трьох років праці селяни зуміли втілити свої мрії. Вони таки добудували свою церкву. І все це було зроблено руками, без кранів чи машин, лише людською силою. Хрести та інші церковні речі селяни купили за свої кошти. Згодом, жителі села Рокитного купили церкві дзвона, що, хоч і зазнали ушкоджень під час війни, досі добре зберіглися.

цекв 2

Після добудови церкву посвячували священики з різних сіл. Церкву приїжджали дивитися багато людей, адже це була велика подія в історії села Рокитного.   У нашій церкві майже щодня відбувається Богослужіння. Служби здійснюється у церкві і передбачають участь як священника так і наших віруючих селян. Божественна літургія здійснена лише раз на день і на одному вівтарі ( бо є такі церкви які мають декілька вівтарів). В 1899році відбулося перша Божествена Літургія в селі Рокитне . Цього року селяни із села Рокитне 28 серпня проводили 1012 Божественну літургію. Церква булла збудована народними методами. Вона булла збудована в стилі ранього українського барокко. Складена з камінням і цегли. Будівля нашої церкви одноетажна. Стіни є із зображеннями та іконами святих всередині. Довжина церкви 25 м. ширина 13 м. Накрита двосхилим дахом і бронзивими куполами. Протягом всього існування церква не зазнавала особливих змін . Перероблявся лише інтер ‘єр. Не зважаючи на те що територія булла і під владою Австро – Угорщини , Румунії та Радянського союзу церква майже діяла завжди.   Навіть радянська влада визнала   церкву архітектурною  пам ‘ яткою 18 ст. яка охороняється законом . Серед цінних експонатів   які знаходяться в церкві можна побачити унікальні предмети та книги: Євангелії, вік яких понад сто років , написані церковнослов’ янською мовою . Закони церковні   ( дати видання не встановлено ) але згідно записів у них орієнтовно датується другою половиною 19 ст, церковні книги в яких записи здійснювалися німецькою та румунською мовами того ж періоду , їх зберігання бажає бути   кращим тому що вони розміщені в кладовці без належних умов . Зберігається у вівтарі церкви Євангелія видана 1546 р. Латинською мовою, Плащаниця вік якої понад сімдесят років. В архіві м. Чернівці є документи   німецькою   та румунською мовами які розповідають про історію цієї церкви. В нашій церкві можна побачити дерев’яні ікони ще з часів Першої світової війни які зберіглися до нашого часу. А на данний момент можна побачити ікони:

_Ікона Святої Трійці — одна з найбільших   шанованих   в православному світі ікон . У ній втілюється   головний догмат християнства неподільну   Трійцю, яка включає Бога – Отця , Бога- Сина і Бога – Духа Святого.

цекв 3jpgцекв 3jpg

_Ікона Божої матері.

_Ікона Святого Миколая.

_Ікона Святого Георгія

_Ікона Ісуса Христа т. і.

_подвійна рідкісна ікона із зображенням   Ісуса Христа та Божої Матері.

 

В селі Рокитне також можна зустріти   5 різних видів каплиці які були збудовані на кошти селян. Ці спорудипризначенідля релігійних відправ і молитов.                                                                                                                                                                      Також є цвинтар який знаходиться в північній частині села він був збудований в 1814 року. Перші були похоронені солдати які взяли участь у війні. Завершилось будівництво також нового цвинтара .Священослужителі за весь період в церкві «Успіння Пресвятої Богородиці» села Рокитне були: о.Степан Беженару; о. Агафоній; о. Аркадій ; о. Дмитрій а на даний час відправляє Службі Божі   о. Георге Фрунзе.

Наша церква є унікальною пам’ яткою архітектури   яка має глибокі   першовитоки які підкреслюють дуже раннє проникнення , православ’ я на території Буковини . З іншого боку культові споруди більш пізнього часу 19 – 20 століття дають змогу стверджувати що багатогранність комплексу спричиняє до глибокого розуміння взаємозв’ язків різних гілок християнства повнішого розкриття істинності Божого Слова а також вказують на те що церква відігравала   важливе культурно — просвітницьке значення для жителів села.