Видатні особистості Рингач

Видатні люди мого села

Особливу славу нашого села складають його жителі. І серед них яскравим спалахом було життя Андрія Ананійовича Хвилі — Олентиря, партійного і державного діяча, наркома освіти і культури.
Майбутній нарком Олентир народився 1898 року. Закінчив Хотинське вище – початкове училище, а потім Полтавське землемірне училище. Там же, в Полтаві розпочав свою революційну діяльність, брав активну участь у збройній боротьбі проти іноземної інтервенції. В 1918 році був заарештований петлюрівцями, звинувачений у підготовці збройного повстання і ледве врятувався.
З вступом А.Олентиря в більшовицьку партію він направляється на найважливіші ділянки. Його завданнями були виховна робота серед робітників, ліквідація неписьменності та малописьменності серед членів партії. У радянські часи він брав активну участь у культурному будівництві: письменницьких з’їздах, займався підготовкою і проведенням загальнодержавних свят. Свою велику організаторську роботу активно поєднував з публіцистичною діяльністю. Його перу належать понад 70 книг, брошур, журнальних та газетних статей. Важливою задачею він вважав вивчення і пропаганду творчої спадщини Тараса Шевченка.
Значний внесок зробив А.А.Хвиля — Олентир і в справу вивчення та популяризації кращих зразків усної народної творчості. Він впорядковує збірки «Українська народна пісня», «Українська народна приказка», які витримали кілька видань у 1935 — 1936 роках. За його редакцією у 1937 році вийшла перша книга видання «Український фольклор».
Та в цьому ж 1937 році Хвиля — Олентир був звинувачений у «троцькізмі, націоналізмі та дворушництві». І хоч як не намагався наш земляк виправдатися, як не захищали його з небезпекою для свого життя друзі, маховик репресій вже було не зупинити.
8 лютого 1938 року Хвиля — Олентир був засуджений до розстрілу на підставі сфабрикованих звинувачень. Після ХХ з’їзду КПРС А.А.Хвиля був реабілітований, 22 вересня 1956 року було скасовано винесений йому вирок. У неповні сорок років, у розквіті сил обірвалося його життя. Але його заслуги в розвитку української освіти і культури належать нашій історії і заслуговують вдячної пам’яті.
Увіковічнити пам’ять про видатного земляка взявся наш односелець, його родич Феофан Леонтійович Олентир, який за власні кошти збудував пам’ятник Хвилі – Олентирю на подвір’ї місцевої школи, урочисте відкриття якого відбулося 9 червня 2005 року. На урочистість приїхав з Москви внук Андрія Хвилі — Олентиря Ігор Андрійович.