Культура Маршинці

«… Багатство культури спирається на багатство особистості, багатство власної свідомості не руйнується,
а живиться багатою культурою»

Організація культурно – дозвіллєвої діяльності населення залишається чи не одним з найголовніших завдань перед культпрацівниками, оскільки базовими установами розвитку народної творчості, осередками задоволення духовних потреб жителів села — є  заклади культури.
Культпрацівники завжди у пошуку інноваційних форм роботи. Це – музично-розважальні вечори, молодіжні свята, шоу-програми, театралізовані видовища, фольклорні свята. Серед них: «Рідному краю, колядку посилаємо», «В Різдвяну ніч», «Весна і жінка», «Постріли Купідона», «Пісня на втіху», «Жарт і сміх на втіху для всіх», «Зіркова родина», «Моя земля і моє коріння», «Навчись поважати людей», «Краса народної творчості», «Каса Маре». Під час яких проводяться зустрічі з народними майстрами, художниками, знаменитими діячами краю, ветеранами війни.

…Завжди коли мова йде
про красу, ми звертаємось до мистецтва.
Воно , мистецтво, допомагає зрозуміти і полюбити, а справжнє мистецтво відтворює сутність  нашого життя, а неповторним його робить талант митця. Талант  — це  здатність робити те, чому нас ніхто не вчив, це крапля здібностей і море праці.
Особливим видом мистецтва, в якому поєднується лірика і гумор, праця і темперамент, вікові традиції і сучасність є народний танець.
Багато років танцювальний колектив Маршинецької загальноосвітньої школи входив до складу Заслуженого ансамблю танцю «Ватра» Новоселицького

РБК. У 50-ті роки ХХ століття, починалася  наполеглива праця учасників танцювального колективу під керівництвом Дмитра Михайловича Лунгу.

1

З легкої руки Дмитра Лунгу –  неабиякого знавця народного танцю у 1952 році було створено  аматорський танцювальний колектив  при районному Будинку культури,  на базі учнів Маршинецької середньої школи, Новоселицької середньої школи №2 (зараз – Новоселицький ліцей) та студентів Новоселицького медичного училища.

2

Заслужений танцювальний колектив «Ватра» Новоселицького районного будинку культури, у складі учнів  Маршинецької загальноосвітньої школи ,разом з керівником       Дмитром Лунгу,
1998 рік.

На  Республіканському  огляді  художньої самодіяльності, а саме 14 грудня 1964 року, за значні успіхи в розвиток самодіяльного мистецтва, колективові  присвоєно звання «Народний аматорський».
Наступного, 1965 року, під час творчого звіту аматорських колективів Буковинського краю  у столиці країни м. Києві, чудову молдавську народну пісню «Ляна» подарувала глядачам Софія Ротару, у супроводі танцювального ансамблю. Молода співачка своїм голосом на стільки сильно полонила як глядачів, так і членів журі, що голова журі творчого звіту – Павло Вірський, зупинив виступ колективу та звернувся з проханням до Софії проспівати будь-яку іншу пісню, без репетиції та акомпанементу. Результат – виправдав  сподівання.
Не зважаючи на умови проведення заходу, Дмитру Шамісу було доручено представити учасницю, як солістку вокального жанру. У її виконані прозвучали молдавські народні пісні «Struguraş de pe colină” та  „ Mult mie dragă prіmăvara!

На своєму яскравому творчому шляху колектив  здобув десятки перемог на Міжнародних,  Всеукраїнських, обласник  фестивалях та конкурсах.  Колектив постійно виступав на різноманітних  концертах у
районі та області. А виїзні концерти у населені пункти району стали традицією.

 

34

Радіє серце з того, що, старання талановитого хореографа Дмитра Лунгу проросли у майбутньому  зернами вдячності для керівників клубних та навчальних закладів села Маршинці.

У 2000 році молодь села захоплена музикою і ритмом, учні Маршинецької загальноосвітньої школи, прихильники хореографічного мистецтва об’єдналися в аматорський танцювальний колектив «Floricicа», під керівництвом завідуючої Маршинецьким сільським клубом Аурелії Бордіян.

5

Відродження  народних традицій, адже з діда-прадіда завжди  танцювали на толоці, головна мета керівника колективу та його учасників.
Під гаслом: «Unde joacă marşincenii – Acolo pământul geme!» ,  колектив неодноразово виходив на районну та обласну сцену. Цікаві танцювальні рухи й елементи, ігрова й пантомімічна побудова танців, виконання їх у супроводі троїстих музики – надихнуло керівника танцювального колективу до думки про творче використання фольклорного матеріалу в подальшій діяльності. Аурелія Василівна доклала чимало зусиль і знань, щоб учасники ансамблю не лише відточували рухи, виробляли гарну поставу, відчували музичний ритм і такт, а й виховувались на кращих традиціях народної творчості краю, знали його музичну культуру. Репертуар колективу будувався на основі тих танців, які традиційно виконувалися у селі. Тут народилися такі хореографічні композиції як: «Флорічіка», «Джампарале», «Молдавський танець», «Хора та сирба» та багато інших.
Візитна картка колективу – молдавський народний танець  «Floricicа», принесла учасникам багато нагород.

6

На районній сцені колектив виконує молдавський народний танець «Floricicа»
У 2006 році колектив став дипломантом Всеукраїнського фестивалю молдавської культури «Дністровська хвиля», що відбувся у Одеської області. Наступного року колектив здобув ІІ місце в номінації «Аматорських колективів» на обласному конкурсі імені П.Вірського. Це далеко не повний перелік творчих здобутків колективу «Floricica”!

9

Яскравим прикладом для наслідування учням Маршинецької загальноосвітньої школи, щодо збереження народних звичаїв, традиції, обрядів є танцювальний колектив, створений у 2004 році Аурелією Бордіян, на базі педагогічного колективу школи.
В репертуарі колективу цікаві молдавські народні хореографічні композиції, такі як «Coasa, Оira,  şi Pastaia» ,який є атрибутом справжнього обрядового молдавського  весілля.Танцювальний колектив викладачів не поступається у майстерності своїм вихованцям. Вже два роки поспіль стає переможцем районного та обласного фестивалю колективів художньої самодіяльності працівників освіти .

… О музико !
Солодкий мій полоне!
Моє дитя, пречисте і святе,
Поки ти є – цей світ не захолоне,
Поки ти є – душа не одцвіте…

Творча група:
Бордіян А.В. – завідуюча Клубом с. Маршинці
Бишка Дойна – учениця 9 –А класу