Традиції Малинівка

   Андріївські вечорниці — У нашому селі традиції ворожити в ніч на св. Андрія з’явилися ще давно. В ніч перед святим Андрієм на 13 грудня збиралися незаміжні дівчата 16 – 25 років, на вечорницях щоб поворожити на майбутнього нареченого. Ворожіння були різноманітні, до наших днів дійшли наступні: • Перекидання черевичка через хату. Дівчата ставали спиною до хати кидаючи через ліве плече власний черевичок, у яку сторону він покаже звідти і буде майбутній наречений. • Розтирали жовтком обличчя , запалювали свічку підносили її до обличчя проговорювали закляття , на обличчі мала з’явитися перша буква ім’я нареченого. • Виходили на вулицю і били ложками, з тої сторони звідки почується лай собак звідти і наречений буде. • Підносили запалену свічку до вікна, який мав утворити образ нареченого. • Під глиняним посудом ставили наступні предмети: 1. дзеркало, означає, що наречений буде гарним; 2. гребінь, старий; 3. обручка, молодий; 4. хліб, багатий; 5. чарка, п’яниця; • Зав’язували чорною ниткою золоту обручку, виходячи оголеними опівночі біля криниці, крутили обручку над нею, із криниці мав показатись образ нареченого. • Опівночі оголена дівчина виходила із запаленою свічкою до криниці, капали віск у криницю промовляли закляття, із криниці мав показатись майбутній наречений . У цей час поки дівчата ворожили хлопці ходили навколо хати і висміювали дівчат, підглядаючи за ними через вікно. Викрадали колодки і ховали їх. На другу ніч колодки міняли містами. На сьогодні більшість із цих традицій не збереглись.

Новорічні колядки та щедрівки  Новорічні колядки починалися на Різдво. Зранку діти 6 – 13 років ходили із Зіркою, Конем, Козою. Рідко коли маскувались. Крім цього ходила група дітей із колядками. Вечором дівчата 8 – 14 років ходили колядувати. Вечором перед святим Василем діти ходили щедрувати. З Іродом по селі ходили у 80 — 90 рр, сім’я Руссу Володимира. По селі також ходила щедрувати Маланка — група жонатих молодиків (маскувалися дуже рідко). Вечором на 19 годину у центрі села збиралися нежонаті молодики (17 – 25 років) ходили плясувати по хатам всіх незаміжніх дівчат ( 16 – 25 років). Маски були доволі різноманітними в залежності від фантазії хлопців (цигани, янголи, кінь, війковими). У кожному плясі був присутній калфа – заручений хлопець, який відповідав за найм музики, збирав гроші з дівчат. Дівчата які приймали пляс, якщо їм дозволяли батьки ішли далі по селі із плясом. Пляс закінчувався о 7 годині ранку у центрі села, організовували танці за гроші які залишилися. Ранком на день святого Василя діти віком 6 – 13 років ходили сіяти по хатах.