Традиції Берестя

Андріївські вечорниці

 

У нашому селі традиції ворожити в ніч на св. Андрія з’явилися ще давно.

В ніч перед святим Андрієм на 13 грудня збиралися незаміжні дівчата 16 – 25 років, на вечорницях щоб поворожити на майбутнього нареченого. Ворожіння були різноманітні, до наших днів дійшли наступні:

  • Перекидання черевичка через хату. Дівчата ставали спиною до хати кидаючи через ліве плече власний черевичок, у яку сторону він покаже звідти і буде майбутній наречений.
  • Розтирали жовтком обличчя , запалювали свічку підносили її до обличчя проговорювали закляття , на обличчі мала з’явитися перша буква ім’я нареченого.
  • Виходили на вулицю і били ложками, з тої сторони звідки почується лай собак звідти і наречений буде.
  • Підносили запалену свічку до вікна, який мав утворити образ нареченого.
  • Під глиняним посудом ставили наступні предмети:
  1. 1.дзеркало, означає, що наречений буде гарним.
  2. 2. гребінь, старий.
  3. 3.обручка, молодий.
  4. 4.хліб, багатий.
  5. 5.чарка, п’яниця.
  • Зав’язували чорною ниткою золоту обручку, виходячи оголеними опівночі біля криниці, крутили обручку над нею, із криниці мав показатись образ нареченого.
  • Опівночі оголена дівчина виходила із запаленою свічкою до криниці, капали віск у криницю промовляли закляття, із криниці мав показатись майбутній наречений .

У цей час поки дівчата ворожили хлопці ходили навколо хати і висміювали дівчат, підглядаючи за ними через вікно. Викрадали колодки і ховали їх. На другу ніч колодки міняли містами.

 

Новорічні колядки та щедрівки

В новорічну ніч дівчата збиралися і ворожили на майбутнього нареченого.

Новорічні колядки починалися на Різдво. Зранку діти 6 – 13 років ходили із Зіркою, Конем, Козою. Рідко коли маскувались.

Крім цього ходила група дітей із колядками. Вечором дівчата 8 – 14 років ходили колядувати.

Увеччері перед святим Василем діти ходили щедрувати. З Іродом по селі ходили у 80 — 90 рр. сім’я   Руссу В.

По селі також ходили щедрувати Маланку група жонатих молодиків (маскувалися дуже рідко).

Вечорами об 19 годині у центрі села збиралися нежонаті молодики (17 – 25 років) ходили плясувати по хатам всіх незаміжніх дівчат ( 16 – 25 років). Маски були доволі різноманітними в залежності від фантазії хлопців ( цигани, янголи, коні, війковими).

У кожному плясі був присутній калфа – заручений     хлопець, який відповідав за найм музики, збирав гроші з дівчат.

Дівчата яки приймали пляс, якщо їм дозволяли батьки, йшли далі по селі із плясом.

Пляс закінчувався о 7 годині ранку у центрі села, організували танці за гроші які залишилися.

Ранком на день святого Василя діти віком 6 – 13 років ходили сіяти по хатах.